Нещодавно для підбору психолога до нас звернулась дівчина, яка, вже маючи досвід роботи з психологом поза нашою платформою, не могла наважитись на роботу із іншим спеціалістом, хоча відчувала в цьому потребу.
Ця дівчина оцінювала свій попередній досвід як негативний, що підірвало її довіру і до інших психологів. Вона писала: «Іноді після консультацій мені було тільки гірше. Бувало, я завершувала розмову із почуттям безвиході, болю чи подавленості, і я б дуже не хотіла, щоб так було знову, бо здається так не повинно бути».
Та чи означає це, що дівчині справді потрапився поганий психолог?
Якщо відверто, то необов'язково.
Чомусь вважають, що гарний психолог — це той, після кожного з сеансу з яким людина почувається краще. Та на практиці так відбувається не завжди. В ході роботи можливі різні емоції, і це ок. А іноді біль і роздратування навпаки свідчать про те, що відбувається важливий терапевтичний процес. Так, після операції на тілі рана ще певний час болить, щоб зрештою загоїтись.
Проте разом із негативними емоціями, які проживаються в сесіях та після них, важливими є також довіра, наявність безпечних стосунків та відчуття надії і оптимізму, що з усім можна справитись. Іншими словами, психолог чи психотерапевт повинен вміти потурбуватись про вашу рану, щоб вона загоїлась, а не загноїлась. Крім негативних переживань, мають бути і відчуття полегшення та заспокоєння.
Та що, як не періодична наявність негативних переживань в ході роботи, вказує на «поганого» психолога?
