Стадії переживання розлучення чи розриву часто мають багато спільного з процесом горювання. Класичну модель цих стадій описала американська вчена і психологиня швейцарського походження Елізабет Кюблер-Росс.
Важливим є те, що це не лінійний шлях. Почуття можуть повертатись хвилями, повторюватися або накладатися одна на одну. Але загалом можна виділити кілька етапів, через які проходить більшість людей.
Шок і заперечення. Спочатку здається, що цього не може бути. Усередині з’являється відчуття нереальності: «ніби це сон», «зі мною такого не мало статися». Це захисна реакція психіки, щоб дати час поступово прийняти реальність.
Гнів і образа. Коли шок спадає, з’являється злість: на партнера, на себе, на обставини. Це природна реакція, яка допомагає відчути силу і заявити: «мені боляче, це важливо».
Торг, або спроби «врятувати». Іноді люди намагаються домовитись із собою чи партнером: «якщо я змінюсь, то ми ще можемо бути разом», «якщо я зроблю все правильно, він/вона повернеться».
Смуток і втрата. Далі приходить сум. Глибоке відчуття втрати не лише людини, а й спільних мрій, звичок, уявлень про майбутнє. Це етап, коли з’являється апатія, відчай, сльози.
Пошук сенсу. Цей етап відсутній у класичній моделі за Кюблер-Росс, та є важливим у проживанні розлучення, адже допомагає вибудувати надійну внутрішню опору, дослідити себе, опрацювати пережитий досвід і рухатись далі. Тут виникають запитання: «що це означає для мене?», «що я хочу від життя далі?», «чого я більше не готовий/не готова повторювати?». Тут починається нове осмислення себе й своїх потреб.
Прийняття і рішення. На цьому етапі поступово з’являється внутрішній спокій. Людина вже не бореться з минулим, а починає дивитися у майбутнє з готовністю рухатись далі, хай навіть маленькими кроками.
