Психологічне насильство: як розпізнати та протидіяти?

Що таке психологічне насильство?

Психологічне насильство – це поведінка, метою якої є емоційна чи психологічна шкода людині. Включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, дії на обмеження свободи.

Психологічне насилля може мати серйозні наслідки для психічного здоров'я та емоційного благополуччя постраждалих осіб. Це може призвести до зниження самооцінки, депресії, тривожності, почуття провини та інших психологічних проблем.

Як розпізнати психологічне насилля: 11 ознак психологічного насильства

Розпізнавання психологічного насилля може бути складним завданням, оскільки воно не завжди є очевидним і може виявлятися в різних формах. Однак є деякі ознаки та патерни поведінки, які можуть свідчити про наявність психологічного насилля. Ось деякі загальні ознаки, на які варто звертати увагу, такі собі red flags у спілкуванні:

Постійна образлива критика, висміювання, зневажливе ставлення: «Ти зовсім тупий/тупа?», «У цій сукні ти дуже гладка», «Нічого нормально зробити не можеш».

Маніпулювання: «Отак ти мене любиш, раз не хочеш робити як я кажу», «Спочатку винеси сміття, а потім — секс».

Звинувачення: «Це через тебе у нас постійні проблеми з грошима», «Якби ти нормально глядів(ла) дитину, вона б не вдарилась»

Засудження: «І ти вважаєш це нормальним, отак казати?»

Словесні образи, обзивання нецензурними та грубими словами: «Дебіл», «Хвойда».

Приниження: «Та кому ти крім мене потрібен(а)?», «Ти себе в дзеркало бачив(ла)?»

Погрози і шантаж: «Та ти у мене на колінах благати будеш», «Я заберу дітей і ти їх більше не побачиш», «Я тобі всі кістки переламаю», «Якщо ти не будеш слухатись, я зіллю твою нюдси в інтернет»

Ігнорування як спосіб «покарання»: як серед дорослих, так і щодо дітей

Газлайтинг: «Вічно у тебе якісь проблеми», «Тобі так здається, в нас все добре», «Такого не було, ти все придумав(ла)»

Ізоляція і контроль: «Ти нікуди сьогодні не підеш, я сказав(ла)», «А чого це він(вона) тобі пише, не відповідай».

Переслідування та безпідставні ревнощі: «Я буду забирати тебе з роботи, хочеш ти цього чи ні», «Коли я телефоную, ти маєш підняти слухавку після другого гудка»

Як відрізнити психологічне насилля від звичайної сварки/конфлікту?

Хоча сварки чи конфлікти є нормальною частиною взаємодії в будь-яких стосунках, психологічне насилля відрізняється своєю природою та впливом на емоційне благополуччя однієї зі сторін. Консультантка у КПТ-підході, психологиня Дар’я розкаже детальніше про конфлікти у стосунках у цьому відео.

Різниця між сваркою (конфліктом), і психологічним насиллям проявляється у таких аспектах:

При психологічному насиллі образи та інші неприпустимі речі носять систематичний, регулярний характер. На жаль, буває, що у сварці не завжди виходить впоратись із емоціями, що не сказати зайвого чи такого, про що доведеться шкодувати. Але такі «випади» ретельно обговорюються і виключаються із способу комунікувати.

При сварках і конфлікті у здоровому варіанті ми з повагою і емпатією ставимось до слів і почуттів іншої людини, чого немає у стосунках при психологічному насиллі.

Ціль сварки/конфлікту для обох учасників —порозумітись. У психологічному насиллі мета кривдника — почуватись краще за рахунок страждання іншої людини (усвідомлено чи ні): самоствердитись, зробити боляче, «покарати», проштовхнути власну позицію, змусити, підкорити.

Нормально при сварці/конфлікті у випадку принесення шкоди іншій людині вибачитись. Кривдники рідко вибачаються щиро. Такі вибачення бувають умовні, звинувачувальні («але ж ти теж...») і не ведуть до зміни поведінки. Для них вибачення — радше маніпуляція, ніж щирий прояв визнання помилки та бажання налагодити стосунки.

Чим загрожує психологічне насилля та які наслідки можуть бути?

Існує думка, що «психологічне та фізичне насильство часто ходять в парі». Тож чи правда, що якщо людина зазнала психологічного насилля, вона в зоні ризику щодо фізичного його варіанту?

Таке дійсно може бути, адже іноді психологічне насильство є першою сходинкою у аб’юзивних стосунках. Такою собі перевіркою на міцність кордонів людини та меж дозволеного. І у таких випадках, якщо людина не відстоює особисті межі, це може стати «зеленим світлом» для подальших насильницьких дій. Звісно, далеко не завжди кривднику потрібно «прощупувати» межі дозволеного, проте така стратегія може бути одним з варіантів розвитку подій.

Факт наявності психологічного насилля не означає, що 100% в подальшому з’явиться також і фізичне. Проте нам не обов'язково чекати побоїв, щоб окреслити особисті кордони чи вийти із стосунків, у яких уже є насилля психологічне, економічне чи будь-яке інше, адже такий вид взаємин завжди має наслідки.

Потерпілий/а від будь-якого виду насилля не є винним/ою в ньому і виправдати прояви насильства фразами «це твоя провина», «це ти провокуєш», «треба було промовчати» тощо неможливо. Якщо одна людина якимось чином пригнічує іншу, чинить проти неї насильницькі дії, принижує її — відповідальність за це лежить саме на тому, хто це чинить.

Психологічне насилля: можливі наслідки

Соціальна дезадаптація. Людині, що є потерпілою від насилля, може бути куди складніше спілкуватись з іншими людьми, працювати у колективі, досягати життєвого успіху, проявлятись.

Замкнутість та ізоляція. Через відчуття сорому, страху чи під тиском потерпілий/а може втрачати важливі контакти, що призведе до ще більшої самотності і безпорадності перед кривдником.

Психічні розлади. Тривожні, депресивний, межовий, розлади тощо, можуть бути наслідком тривалого негативного впливу насилля на психіку людини. Більше про розлади ви можете дізнатись у цій статті.

Неврівноважена поведінка, приступи агресії. Люди, що довго піддаються насиллю, можуть чинити його щодо інших людей. Наприклад, власних дітей, батьків, партнера, підлеглих.

Зміна самосприйняття. Людина, що довго є жертвою насилля, може зневіритись у собі, вважати себе винною у такому ставленні до себе, бачити себе поганою, огидною, такою, яка має бути покарана.

Суїцидальні думки, самопошкоджуюча чи суїцидальна поведінка. Зрештою, часті страждання, зруйнована самооцінка та супутні розлади можуть підштовхнути людину до ідеї, що це життя має закінчитись, бо тільки з ним закінчаться страждання.

Як протистояти психологічному насиллю?

Протистояння психологічному насиллю може бути складним завданням, але важливим для власного благополуччя. Знання наступних пунктів може допомогти вам впоратись з цим:

бути достатньо інформованими про те, що є психологічним насиллям, щоб мати змогу його усвідомити

говорити з тими, кому можете довіряти, про факти насилля (близькі люди, телефон довіри тощо), не замовчувати його і знати куди звернутись за допомогою у разі чого

докладати зусилля щодо збереження адекватної самооцінки і не дозволяти комусь похитнути свої цінності, віру в себе, здорову любов до себе

чутливо ставитись до своїх меж і чинити супротив, коли це є безпечно

не намагайтесь перевиховувати/ «терапевтувати» кривдника, то не ваша задача. Ваша задача турбуватись про власну безпеку та безпеку ваших дітей

якщо ви відчуваєте прояви газлайтингу, зберігайте докази своєї правоти, електронні або паперові сліди комунікації, якщо це можливо

звернутись за допомогою у спеціальні фонди/організації, що допомагають у ситуаціях психологічного насилля чи працювати із психологом

Ірина

Клінічна психологиня у навчанні (методи ЕMDR та когнітивно-процесуальної терапії), кандидатка в травматерапевтки; членкиня Асоціації психологічного консультування та травматерапії

Сторінка Ірини

Олена

Психотерапевтка, психологиня, спеціалістка з МАК та по роботі з травмою; членкиня Міжнародної психологічної асоціації проективних методик та Національної асоціації Гештальт-терапевтів України

Сторінка Олени

Роксолана

Клінічна психологиня, кандидатка в психотерапевти в методі Гештальт, лаборантка кафедри Психології та Психотерапії УКУ

Сторінка Роксолани

Іван

Практикуючий психолог, психотерапевт у центрованому на особистості методі Карла Роджерса, консультант із сексуальної освіти. Член Національної психологічної асоціації та Міжнародної асоціації психологів та консультантів із сексуальної освіти

Сторінка Івана

Наталія

Психологиня, гештальт-терапевтка, членкиня Національної асоціації гештальт терапевтів України (НАГТУ)

Сторінка Наталії

Психологічне насилля — це серйозна проблема, яка може суттєво впливати на емоційне та психічне здоров'я постраждалих осіб. Важливо усвідомлювати цю форму насильства та вживати кроки для протидії цьому. Встановлення меж, збереження самооцінки, підтримка близьких та розгляд можливості консультацій чи терапії можуть бути ефективними стратегіями для тих, хто стикається із цим.

Обізнаність про психологічне насилля та готовність протидіяти йому є ключем до збереження психічного здоров'я та створення здорових відносин. Нехай ця усвідомленість стане кроком у напрямку формування суспільства, де кожна особа може жити в атмосфері поваги, підтримки та безпеки.

Вам також можуть бути цікаві:

👉🏻 Як обрати психолога? На що звернути увагу при виборі психолога?

👉🏻 Тест: 8 ознак токсичної дружби

👉🏻 Що таке асертивність?

Складно самостійно обрати психолога?

Напишіть нам в Телеграм або заповніть форму нижче — ми відповімо вам у Телеграмі у найближчий час. А якщо не знайдемо в Телеграмі, то напишемо на email 🤗

Дякую! Ми отримали твій запит і зв'яжемось із тобою в Телеграмі протягом 24 годин.
‍
Якщо не знайдемо тебе в Телеграмі, то напишемо на email.
‍
Перевіряй, будь ласка, папку Спам — лист може потрапити туди.

Ой! Перевір правильність заповнення форми!